вступайте в ряди Фур'є (dali_bude) wrote,
вступайте в ряди Фур'є
dali_bude

"Молодіжний рух захисту національних інтересів" - який являє собою об"єднання різних громадських організацій та мережу страйкових комітетів - влаштував сьогодні студентський страйк. Страйкували: ряд факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська комерційна академія, Український католицький університет та Львівський коледж зв’язку. Прес-служба готує прес-реліз і фотки, їх наразі немає, тому просто потриндю про цей страйк і ситуацію загалом.

Страйк полягав у тому, що на дві години зазначені установи припинили властиву їм діяльність, себто навчання. Масового водження народу не планувалося, але організатори розділилися і "бавили" вивільнених від роботи студіків кожен по своїй точці. Я був спочатку біля головного корпусу універу, роздавав листівки і брав участь у шумовому оркестрі. Було незле, хоч народу було й небагато. Потім я сів на ровер і поїхав до студентів-журналістів на Мельника, які теж страйкували і робили опудала ректорів-запроданців, що підтримали Табачника. Там ми записали зі студіками "відеолист" для студентів інших областей - на камеру всі бажаючі передавали східнішим кулєґам свій превед і заклик діяти.

Тепер доцільно мені буде сказати, що на даний момент все херово і ми (українське гром.суспільство) зараз перебуваємо на рівні приблизно січня-лютого 2004 року. Це якраз той час, коли - після провалу "України без Кучми", "За правду" і політичної кампанії "Повстань Україно" - все було надзвичайно гнило, всім було надзвичайно пофіг, і режим Кучми почувався як ніколи добре. І тоді вже починалися перші акції окремих людей і спільнот. Вони являли собою більше кроки відчаю, ніж якусь скоординовану, сплановану дію, їх було психологічно надзвичайно важко чинити, тому що ми виглядали більше диваками і клоунами, нікому не потрібними "невловимими Джо", результат яких дорівнює нулю. Однак, як показав успішний досвід помаранчевої, множина цих крихітних акцій зробила важливу справу: вона підняла суспільний тонус і готовність сприймати протест, а пізніше - чинити протест. Про кожну акцію дізнавалися, завдяки журналістам, принаймні по кілька тисяч людей, акції повторювалися, і в інформаційному просторі зависала ледь помітна напруга: щось робиться, щось буде.

Власне, пхає всю цю машину вперед одна достовірна обставина: побачивши, як 50 студіків ходять закуті ланцюгами з мегафоном чи чинять якусь іншу хрінь, пересічний громадянин спочатку дивується і рже з болєзних, але потім він із більшою імовірністю доєднається до протесту, ніж якби він не побачив і не поржав. В 2004 році я не знав цього механізму і не вірив в нього, і навіть тепер я не можу сказати, як саме він діє, треба погортати статті по соціальній психології. Може, це щось схоже на те, як табун лосів починає втікати, як тільки один лось з табуна зривається і кудись біжить :) Але цей ефект достовірний: будь-яка акція приносить результат. Помаранчева бабахнула саме після того, як роз"єднаними, кумедними і маленькими акціями суспільство було приведене до певної готовності. Тому це варто робити зараз, в цьому є практичний сенс, навіть якщо воно позбавлене якоїсь певної стратегічної мети.

Якщо говорити вже про зовсім особисте, то я мушу зізнатися, що я ненавиджу активізм. Із тих професійних активістів, які люблять цю справу, я не є. Активізм має свої величезні плюси, зокрема десятки чудових знайомств і купа спільного фану. Але, поза тим, бігання з мегафоном, роздавання листівок та насильне ощасливлення незнайомих людей фундаментально конфліктує з моєю тонкою душевною організацією. За цей весь час я міг написати якусь корисну програму чи якийсь класний музон, що було б значно кращою утилізацією моїх можливостей. Але зараз переді мною стоїть дуже тупий вибір: боротися або свалювати забугор, і поки що доводиться боротися. Власне, украдений час - в 2001, в 2004, в 2010 - це найбільший злочин, який влада чинить проти мене, моїх друзів і моєї сім"ї. Але його вже вчинено, і плакати за тим часом немає сенсу. Навпаки, треба пахати, щоб такий вибір нарешті постав в більшості населення, щоб воно зрозуміло, що скоро буде жопа, що треба трохи відволіктися від улюблених справ і позайматися важкою і чорною роботою.

(P.S. Мережа легальних студентських страйкомів невпинно зростає, в тому числі за рахунок інших обласних центрів. Попереджувальні кількагодинні страйки зміняться денними, і тактична мета - в певний час паралізувати навчання на великій території України. Масштабний страйк як засіб неспівпраці з владою - дуже ефективна і ще не випробувана в Україні річ. Якщо це вас цікавить і ви бажаєте якось долучитися, посилайте мені приватні повідомлення.)
Tags: sprotyv2
Subscribe

  • Поліська вузькоколійка "Антонівка--Зарічне"

    Поліська вузькоколійка "Антонівка--Зарічне" (Я пішов з LiveJournal, бо він до кінця змоскалився. Але буду постити лінки, щоб допомогти індексації…

  • Ужгород

    Потрохи оговтуюся від зимових подій, відчув себе в кондиції побомжувати на роверах по незнайомому місту. Містом було вибрано Ужгород, з огляду на…

  • рухома фотографія :)

    Джерело біля Крехівського монастиря Янівський став, Івано-Франкове

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 18 comments

  • Поліська вузькоколійка "Антонівка--Зарічне"

    Поліська вузькоколійка "Антонівка--Зарічне" (Я пішов з LiveJournal, бо він до кінця змоскалився. Але буду постити лінки, щоб допомогти індексації…

  • Ужгород

    Потрохи оговтуюся від зимових подій, відчув себе в кондиції побомжувати на роверах по незнайомому місту. Містом було вибрано Ужгород, з огляду на…

  • рухома фотографія :)

    Джерело біля Крехівського монастиря Янівський став, Івано-Франкове